Відновлено «окраєць історії»

У середмісті Тернополя, на вулиці Коперніка, є особлива будівля, овіяна вітрами історії, у якій досі лунають кроки світочів науки і культури, відомих не лише в України, а й у світі. Це – пам’ятка архітектури, будинок, у якому знаходиться Тернопільська Українська гімназія ім. І.Франка.

Цьогоріч образ історичної будівлі доповнено цікавим дизайном території.

Про це в інтерв’ю з директором гімназії Анатолієм Крижанівським, автором ідеї проєкту.

Скажіть, будь ласка, з чого все почалося?

Ідея впорядкування території перед центральним входом у гімназію, тим самим відновлення тогочасної огорожі виникла дуже давно. Усе було ні́коли, оскільки впродовж останніх років акценту у гімназії ми ставили більше на естетичний вигляд навчальних кабінетів, коридорів, приміщень загального користування. Власне зараз це охайний, затишний, із сучасним інтер’єром освітній заклад, і ми впевнені, що дітям тут комфортно.

Ви сказали тогочасна огорожа?

Дійсно, будівля з’явилася у 1901 році, біля неї була огорожа, яка відділяла територію школи від тротуару і проїжджої частини дороги (це зафіксовано на старих світлинах довоєнного Тернополя). На початку 70-х років минулого століття огорожа була знесена, залишилися тільки підмурівок і один кам’яний стовп, які збереглися біля арки Адлера (вхід на сучасну вул. О.Кульчицької).

Оскільки будівля – пам’ятка архітектури, виникло бажання все це відновити як одне ціле?

Саме так. Перемога у проєкті «Громадський бюджет – 2020» стала хорошим фінансовим підґрунтям для втілення цієї ідеї. Вдячний усім батькам гімназистів, небайдужим тернополянам, мешканцям вул. Коперніка, які відгукнулися, проголосували за проєкт і допомогли втілити майже п’ятдесятирічну ідею.

У рекламі проєкту передбачалося розміщення шкільної парти, як символу учнівства…

На жаль, на початку участі в конкурсі ми не мали чіткого бачення щодо стилізації огорожі і ділянки. Ми уявляли окремі елементи, але не було гідної картинки. Усе це з’явилося вже під час самої роботи. Незмінними мали бути підмурівок із теребовлянського пісковика і металева огорожа. З цього й розпочали. І вже в процесі роботи побачили, що потрібно «забрати» лінії електропередач, розширити тротуар, зробити більш просторим сам вхід у гімназію, пов’язати це із пам’ятними дошками, які є на фасаді і т.п. А парта вже у створену концепцію не вписувалася…

А що викликало найбільші труднощі?

Найскладніше було вгадати висоту підмурівку і висоту огорожі, її візерунок. Усе мало бути простим, читабельним, класичним і гармоніювати з будівлею.

Перед входом є дві камінні колони…

Це вже наступний етап. На колонах хочемо розмістити дві скульптурні композиції. Одна має символізувати – знання, інша – духовність.

І хто ж допомагав втілювати цю історичну місію?

Велике спасибі керівництву і працівникам підприємства «Нортон» за терплячість щодо наших «щоденних ідей», якість робіт. Особлива подяка відомому тернопільському архітектору, що навчався в цій будівлі і пам’ятає ще стару огорожу, – Сергієві Горі, який постійно консультував.

А що далі?

Наша найдавніша мрія – хочемо, щоб Українська гімназія, її будівля стали частинкою історичного туристичного маршруту м. Тернополя. Тим більше, що у минулому році, завдяки меценатам, нам вдалося надати особливого естетичного шарму гімназійному внутрішньому дворику.