
Тернопільський академічний ліцей « Українська гімназія » ім. І. Франка – це не просто навчальний заклад. Це – минуле, сьогодення і майбутнє. Його називають кузнею світових учених і діячів культури, острівцем духовності і волелюбності, оплотом подвижництва і свободи.
Наполеглива праця посла галицького сейму Олександра Барвінського увінчалася успіхом: 7 жовтня 1898 року Крайова шкільна рада повідомила дирекцію польської гімназії у Тернополі, що Міністерство віросповідань і освіти дозволяє відкрити в ній перший клас з українською мовою навчання.
Таким чином, 15 жовтня 1989 року 62 учні урочисто приступили до навчання, розпочинаючи славний шлях Тернопільської української гімназії.
Вона пройшла через перипетії історії, пережила багато змін в світоглядних основах суспільства, відчула прояви різної педагогічної методології, занепадала і відроджувалася знову.
«Цісарсько-Королівська Руська Гімназія Франца-Йосифа І в Тернополі», гімназія товариства «Рідна школа», державна гімназія з українською мовою навчання (1941-1944 рр.) – Тернопільська фізико-математична гімназія – Українська гімназія ім. І. Франка – такі віхи функціонування цього одного із найславетніших закладів освіти Тернопільського краю.
Із Тернопільською гімназією, ще до відкриття української, пов’язані такі славетні імена, як Іван Пулюй, Іван Горбачевський, Олександр і Володимир Барвінські, Станіслав Дністрянський, Кирило Студинський. Уже в українській гімназії викладали поет Петро Карманський, психолог Степан Балей та Яким Ярема, математики Мирон Зарицький, Володимир Левицький і Микола Чайковський, фізик Володимир Кучер.

Тернопільська українська державна гімназія (1898-1920 рр.) була школою класичного типу. Обов’язковими предметами були: латинська, німецька, українська, польська (умовно обов’язкова), грецька (від третього класу), релігія, історія і географія, математика, природознавство, фізика і хімія. У сьомому і восьмому класах учили вступ до філософії, логіку та психологію. Необов’язковими предметами були:історія рідного краю, французька мова, рисунки, спів, фізкультура, стенографія, каліграфія.
Заклад мав 2 бібліотеки: для вчителів і для учнів, кабінет географії та історії, природознавчий, моделей і взірців для рисунків, археологічний.
Гімназія присвячувала багато уваги релігійному, національному й суспільному вихованню молоді.
Кожної неділі і свята учні ходили на богослужіння в Надставну церкву, а пізніше в Середню церкву. Гімназисти відзначали державні свята, влаштовували концерти в річниці визначних українців (Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича), а шкільні організації й гуртки давали учням добру підготовку до майбутнього дорослого громадського життя.
Для допомоги незаможним учням було застосовано товариство «Шкільна поміч імені Святого отця Миколая», гордістю гімназії був створений у 1909 р. науковий гурток. Діяли у закладі пластовий, прогулянковий та протиалкогольний гуртки.
Під впливом зустрічі з відомим українським композитором Миколою Лисенком у 1903 році в гімназії засновано шкільну хорову капелу, яка налічувала 55 учнів. Саме у ній гартував свій талант майбутній актор Мар’ян Крушельницький.
Гімназисти займалися фізкультурою (руханкою): гімнастикою, тенісом, крокетом, копаним м’ячем (футболом), відбиваною (волейболом), для старшокласників діяв гурток стріляння із гвинтівки.

Під час Першої світової війни (1914-1919) навчання у гімназії було нерегулярним через військові дії та епідемії грипу та тифу.
Гімназійна молодь 20-х років ХХ ст. виростала в тяжкий переломний повоєнний час, який сколихнув українське життя до найглибших основ.
Свіжими залишилися в пам’яті молодих українців спомини про Українську державу й Українську Галицьку Армію, яка відступила за Збруч. З жалем і болем переживали вони невдачу визвольних змагань, масові арешти провідних людей, знущання польської влади над українським народом.
Ці події зміцнювали національну свідомість молоді, спонукали її до активного опору діям займанців.
Тернопільська гімназія – це особливий патріотичних дух, прагнення до активної дії, жертовності заради України.
На шкільній дошці часто появлялися заборонені поезії, які характеризували настрій гімназистів, учні переписували їх у свої зошити:
Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні,
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні…
(Знайдено в Мирослава Яремуса під час обшуку, 1930 р.).
У 1927 р. почали створюватися в гімназії таємні гуртки, а у 1929 р. – учні вищих класів утворили групи ОУН.
На наказ змінити на польську мову всі українськомовні написи всередині гімназії та на фронтоні будинку члени цих груп зреагували замазанням нових написів чорною фарбою.
Активні дії патріотично налаштованої молоді привели до того, що 27 вересня 1930 р. українська державна гімназія у Тернополі була ліквідована.
Від цієї драматичної події минув рік. Але все ж у 1931/1932 навчальному році дозволено відкрити 3 найнижчі класи (з наступним збільшенням) при Тернопільській приватній дівочій гімназії «Рідної Школи», яка діяла ще з 1921 року. Тісне приміщення. Висока плата у приватній гімназії обмежували кількісний ріст школи.
У 1931-1939 рр. у ній навчалося не більше двохсот-трьохсотп’ятидесяти учнів, з них 100-200 хлопців, тоді як у колишній українській державній хлоп’ячій гімназії кількість доходила до семисот і більше.
Українська громадськість вимагала відновлення несправедливо закритої української державної гімназії, та польська влада так і не проявила доброї волі.
1939 рік. З приходом радянської влади гімназія «Рідна Школа» реформувалася в середню школу № 1, яка проіснувала до 1944 року.
А у грудня 1941 року у Тернополі знову почала працювати «Державна гімназія з українською мовою навчання». Яка діяла до 1944 року.
Вона намагалася продовжити традиції своїх попередниць, виховуючи високоосвічену, національно свідому молодь, якій належало працювати далі над становленням нації та будівництвом власної держави. Але німецька окупація, умови воєнного часу аж ніяк не сприяли цьому.
25 січня 1944 року – день останньої української матури в Тернополі.
Гімназія дала путівку в життя сотням українців, стала справжньою кузнею патріотичної інтелігенції.
Тут здобували освіту Патріарх Йосиф Сліпий, письменник Володимир Гжицький, Петро Тимочко, актори і режисери Мар’ян Крушельницький та Лесь Курбас, фізик Олександр Смакула, біохімік Степан Гжицький, громадські та політичні діячі Катерина Зарицька, Василь Мудрий, Михайло Сорока, Ярослав Стецько та багато інших видатних українців.
Саме з гімназією пов’язані імена трьох визнаних Папою Римським Павлом ІІ блаженнішими священномучениками: Кардинала Йосифа Сліпого, отців Миколи Кондрата та Миколи Цигельського.
Першими директорами були:
Державна гімназія
1. Маврикій Мацішевський – 1898-1900 роки
2. Омельян Калитовський – 1900-1905 роки
Приватна гімназія «Рідна школа»
1. Михайло Чубчак - 1921-1923 роки
2. Никофор Гірняк – 1923-1925 роки
Навесні 1944 року після звільнення Тернополя від німців знову відновлено діяльність СШ № 1, яка функціонувала до 1991 року.
Гімназія ніколи не втрачала віри в Бога, в Україну, в майбутнє.
Відродилася гімназія практично в один час із незалежною Україною, в 1991 році, головною метою якої стало відродження та формування національної інтелігенції, становлення і розвиток особистості з національною і громадською свідомістю, системою наукових знань про природу, суспільство, людину, готової до свідомого вибору професії, відповідно до прагнень і здібностей у дусі патріотизму, гуманізму та милосердя.
З 1996 року гімназія повернула собі історичну назву – українська.
Директори відродженої гімназії:
Роман Бабад – 1991-1992 роки
Зіновий Личук – 1992-1998 роки
Михайло Ваврикович – 1998-2007 роки
Анатолій Крижанівський – 2007-2023 роки
09.06.2023 року Тернопільська міська рада прийняла рішення №8/26/14 «Про реорганізацію закладів освіти».
Тернопільська міська рада вирішила реорганізувати Українську гімназію ім.І.Франка Тернопільської міської ради Тернопільської області та Тернопільський технічний ліцей Тернопільської міської ради Тернопільської області шляхом злиття та створити Тернопільський академічний ліцей «Українська гімназія» ім.І.Франка Тернопільської міської ради.
Директор ТАЛУГ ім.І.Франка:
Микола Федоруц – з 2023 року
Сьогодні – це заклад, головним завданням якого є:
Сьогодні в ліцеї в 29 класах навчається 917 учнів.
Для учнів 5-их класів є можливість продовжити освітню діяльність за навчальними програмами НУШ та Інтелект України.
Навчально-виховний процес забезпечують 72 педагогічних працівників. Серед них – 3 науковці, кандидати наук, 2 заслужених учителі України, 3 відмінники освіти, 26 учителів-методистів, 16 старших учителів, 52 учителі вищої кваліфікаційної категорії; практичний психолог, соціальний педагог, бібліотекар, педагог-організатор.
З метою розвитку різнобічних нахилів учнів у ліцеї діє 4 профільних відділення: суспільно-гуманітарне, фізико - математичне, інформаційно-технологічне, природниче. Для ліцеїстів 10-их класів упроваджено білінгвальне навчання.
Крім базових предметів, відповідно до профільного поділу, у ліцеї викладаються спецкурси, курси за вибором, обов’язково-вибіркові предмети:
Для розвитку здібностей та обдарувань ліцеїстів у закладі діє мережа факультативів, гуртків та клубів:
Практично усі ці курси є авторськими, їх викладають висококваліфіковані фахівці-педагоги. Вивчення музики у ліцеї пов’язане з обов’язковим оволодінням грою на сопілці. Велика увага приділяється вивченню історії нашого міста, традицій, краєзнавчої роботи.
Щорічно учні ліцею є активними учасниками Всеукраїнських олімпіад із навчальних предметів.
На Міжнародному інноваційному шоу «INOVA» (виставка винаходів, яка проходить з 1971 року в Загребі (Хорватія)) ліцеїстка Марчук Соломія та випускниця 2024 року Грех Анастасія стали срібними призерами.
У місті Катманду (Непал) на Міжнародній молодіжній олімпіаді з астрономії та астрофізики (International Olympiad on Astronomy and Astrophysics for Juniors, IOAA-Jr) Уляна Гербут виборола бронзову медаль.
У складі Національної збірної на суперфіналі 38-го Міжнародного чемпіонату з розв’язування логічних математичних задач, який відбувся у Парижі, Матвій Співак посів почесне 4 місце.
У ІV (Всеукраїнському) етапі взяло участь 8 ліцеїстів, 4 з них посіли призові місця.
Вперше у 2023-2024 н.р. Тернопільський академічний ліцей «Українська гімназія» ім.І.Франка став учасником Міжнародної освітньої програми Destination Imagination. Команда учнів 6-их класів «Invi-Gen» виборола першість на Всеукраїнському рівні та показала чудовий результат у Всесвітньому Фіналі олімпіади з креативності в США, Канзас-Сіті (24 місце в науковому командному виклику і 6 місце у миттєвому командному виклику серед 47 команд).
У ліцеї діє Клуб молодого винахідника (керівники Федоруц М.В., Більчук Л.П., Бойко Н.З.) та створене у 2024 р. з ініціативи директора Товариство «Франкліц».
Важливим компонентом ліцейної освіти є пошукова робота учнів.
З метою залучення ліцеїстів до активної науково-дослідницької роботи у закладі діє наукове товариство «До глибин», що є асоційованим членом Тернопільського територіального відділу Малої академії наук України.
У 2024р. було проведено ХХIV конкурс-захист науково-дослідницьких робіт ліцеїстів. У ньому брало участь 113 учнів 11-их класів. Захист робіт проведено у 12 відділеннях:
У ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України взяли участь 35 ліцеїстів, з них 7 стали переможцями, а 24 - призерами. На ІІІ етапі 3 учнів стали призерами.
Сила народу – у єдності поколінь. Розуміючи це, педагоги ліцею гартують дух своїх вихованців, вивчаючи подвижницьке життя колишніх гімназистів, світочів науки і культури, патрона закладу – Івана Франка.
Центром виховної роботи став Музей історії закладу «Витоки», у якому зібрано цікаві документи і матеріали, що спонукають до подальших пошуків.
Невіддільною частиною освітнього процесу в ліцеї є виховна робота, яка базується на ціннісних орієнтирах Нової української школи, таких як гідність, рівність, справедливість, толерантність, турбота, чесність, довіра, лідерство, самореалізація, і направлена на формування соціально активної творчої особистості, яка уміє фокусувати увагу на проблемі, формувати власні мотиви, бути патріотом, інноватором, демократом, конструктивно, критично та креативно мислити, приймати продумані рішення та брати за них відповідальність, уміти спілкуватися з іншими людьми, а також комфортно почуватися в колективі та прагнути бути корисним суспільству.
Упродовж останніх років модернізувалася матеріально-технічна база ліцею: кожен кабінет оснащено найновішою мультимедійною технікою, що дозволяє підняти ефективність уроку до висот досконалості.
Сповідуючи найвищі естетичні засади, ми створили простір красних кімнат, який надихає учнів на творчість, спонукає їх до розкриття обдарованості.
Продовжуючи славні традиції Тернопільської української гімназії, і сьогодні наш заклад забезпечує високу науково-теоретичну, гуманітарну та загальнокультурну підготовку молоді.
Підтримуються тісні зв’язки з випускниками: Павлом Джулем (США), Романом Павлишином (Австралія), Богданом Габлевичем, аналогічними закладами нового типу Тернопільщини, України, Великої Британії.
З 2005 року у гімназії з ініціативи колишнього гімназиста Романа Павлишина запроваджено 2 премії імені його батька Осипа Павлишина, педагога, старшини УГА, громадського діяча, активіста українського кооперативного руху в Тернополі: для гімназиста «За особливі успіхи в олімпіадах з гуманітарних предметів», для викладача «За особливі досягнення у роботі з обдарованою молоддю». Премія становить 600 австралійських доларів щорічно кожному. З 2014 по 2023 рік у закладі було засновано ще ряд відзнак , зокрема: дві нагороди нашого випускника Володимира Щесновича, нагорода імені Миколи Николина, гімназійного викладача, родини Господарських , родини Слюзар (на честь учителя Галини Слюзар), Андрія Бабія, випускника, та нагорода директора.
Тернопільський академічний ліцей « Українська гімназія» ім. І. Франка є номінації «Академічний поступ», переможцем у Всеукраїнському конкурсі «Школа успіху», входить у 100 кращих освітніх закладів України за результатами НМТ.