Колиска науки й духовності

21 вер
2026

Історія закладу живе доти, доки її пам’ятають, відкривають для себе і продовжують.
Саме цьому була присвячена панорама годин спілкування «Колиска науки й духовності», до якої напередодні Дня відродження закладу долучилися всі класні колективи. Хтось відкривав минуле через музейні експонати й старі світлини, хтось — через кінохроніку та розповіді про видатних гімназистів, а для когось історія заговорила голосами випускників і родинними спогадами.
Учні 8-Б класу разом із класним керівником Гудимою І. М. провели урок історії гімназії-ліцею безпосередньо в музеї — там, де документи, світлини та речі з минулого допомагають побачити за датами людей і події.
Музей «Витоки» став місцем зустрічі з історією і для учнів 7-Б та 10-А класів (класні керівники Сопівник Г. Я. та Бондарчук М. Б.). Екскурсоводи музею – учениці 11-их класів – знайомили ліцеїстів зі сторінками славного минулого закладу та його видатними випускниками. Керує музеєм Янушевська В. С.
А в 7-В класі (класний керівник Михайлова О. А.) минуле і сьогодення зустрілися майже буквально. У гості до ліцеїстів завітала випускниця Анастасія Доманюк. Вона згадувала свій 2010 рік випуску, гімназійні будні, людей та історії, які залишилися з нею. Для одних це вже спогади, для інших — час, який вони проживають сьогодні.
Про сильних духом українців, чиї долі пов’язані з 128-річною історією гімназії в Тернополі, говорили учні 8-В класу разом із класним керівником Кутень О. А. Однією з таких постатей став Патріарх Йосип Сліпий, про якого ліцеїсти переглянули відеофільм.
Подорож у часі здійснили й молодші ліцеїсти. 6-Г клас із класним керівником Чайкою Г. А. переглянув фільм, створений до 100-річчя гімназії, а для учнів 6-В класу (класний керівник Колісник І. В.) було проведено бесіду-віртуальну мандрівку «Від гімназії до ліцею: шлях у часі».
Та, мабуть, найближчою історія стає тоді, коли знаходиш її у власній родині. Саме таким став проєкт «Ліцейні покоління»: учні відшукували серед своїх рідних тих, хто свого часу також навчався тут, ділилися світлинами та родинними спогадами.
І тоді розумієш: історія — це не щось далеке. Вона поруч — у музейній світлині, у спогадах випускників, у родинному альбомі, у знайомих коридорах. А сьогодні її нові сторінки пишуть наші ліцеїсти.